Тема 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА  

Тема 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

12

1. Загальне поняття "міжнародна економіка"

Формування світового ринку закономірно зумовило встановлен­ня міждержавних зв'язків з їх характерними рисами, особливостя­ми та закономірностями, що базуються на теорії міжнародної еко­номіки.

Міжнародну (світову) економіку можна трактувати у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні — це теорія, що зас­тосовується для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу. Вужче трактування визначає її як частину теорії ринкової економіки, що вивчає закономірність взаємодії суб'єктів різних дер­жав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав.

Базою міжнародної економіки є теорія ринкової економіки, мікро-і макроекономіка. Поєднання їх з прикладними економічними дисциплінами, такими як міжнародний маркетинг, фінанси, облік тощо, дало змогу створити універсальну теорію міжнародної відкри­тої економіки, яка стала третьою складовою сучасної економічної теорії і застосовується у більшості країн світу та у сфері їх еконо­мічної взаємодії.

Виділення міжнародної економіки у самостійну науку виклика­но переходом світового господарства у другій половині XX ст. на якісно новий ступінь розвитку. Характерними ознаками настання нового етапу в розвитку світового господарства є:

1) відкритість економіки як провідний принцип взаємовідносин будь-якої країни зі світовим співтовариством незалежно від полі­тичного устрою та рівня розвитку;

2) утворення системи міжнародних наддержавних організацій, діяльність яких покликана забезпечити стабільний та збалансова­ний економічний розвиток: ООН, Світовий банк, МВФ, ЄС, ВТО, Па­ризький та Лондонський клуби тощо;

3) виникнення та широке поширення ТНК, які все більшою мірою визначають міжнародну промислову інвестиційну та торго­ву політику;

4) наявність розвиненої сфери міжнародної торгівлі, міжкраїн-ного переміщення робочої сили, капіталу, технологій;

5) функціонування самостійної міжнародної фінансової сфери, не пов'язаної безпосередньо з міжнародною торгівлею та міжна­родним рухом факторів виробництва.

Предметом теорії міжнародної економіки є:

• закономірності функціонування і розвитку в міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя;

• закономірності формування сукупних попиту і пропозиції на товари та фактори виробництва, що перебувають у міжнародному обігу;

• інструменти аналізу і програмування відкритої національної економіки, зокрема її реального, бюджетного, грошового і зовнішньо­го секторів в умовах їх взаємодії з економікою інших країн;

• тенденція розвитку міжнародних фінансових ринків і механіз­мів, які обслуговують функціонування міжнародної економіки;



• інституційна структура регулювання міжнародної економіки, принципи її формування, тенденції розвитку та методи удоскона­лення.

Ключовими поняттями теорії міжнародної економіки є: товар; міжнародна макро- та мікроекономіка; міжнародна кооперація праці; міжнародна торгівля; міжнародний поділ праці; міжнарод­ний поділ факторів виробництва; світове господарство; сукупний попит та сукупна пропозиція; ринки (внутрішній, національний, світовий); фактори виробництва (праця, капітал, земля, технологія); експорт; імпорт; торговий оборот, торгове сальдо тощо. Вищеназ­вані категорії розглядаються на вищому від національного рівні. Зокрема, в міжнародній економіці сукупні попит та пропозиція трактуються як абстрактні величини, які характеризують обсяги сукупного виробництва всіх товарів у національних і міжнародних масштабах залежно від деякої їх узагальненої світової ціни. Одно­часно світова економіка розглядається у нерозривному зв'язку з національними економіками.

Ознаками міжнародної економіки є:

• розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжна­родної торгівлі;

• розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, насамперед у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології;

• міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміще­них у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК);

• самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов'язана з обслу­говуванням міжнародного руху товарів та руху факторів вироб­ництва;

• система міжнародних і наднаціональних, міждержавних і не­державних механізмів міжнародного регулювання, що забезпечує збалансованість і стабільність економічного розвитку;

• економічна політика держав, що керуються принципами відкритої економіки.

Легко зауважити, що перша ознака є характерною для світового ринку; перша, друга та третя разом — для світового господарства, а всі вони загалом характеризують міжнародну економіку в цілому.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що міжнародна еко­номіка вивчає закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів ви­робництва, фінансування і формування міжнародної економічної політики.


4487445824661160.html
4487476960812027.html
    PR.RU™